 Всі дороги ведуть до школи Вже кожен із випускників знайшов своє місце в житті, створив сім’ю, знайшов нових друзів. Проте в кожного бентежно стукає серце при згадці про шкільні роки.  З’являється бажання зустрітись із шкільними друзями, пройти шкільним коридором, посидіти за своєю партою, зустрітися в рідному класі з однокласниками, з якими стільки років йшли пліч-о-пліч стежиною шкільних знань.  Зустріч із шкільним минулим – це завжди свято, оскільки є можливість пригадати добрих друзів, цікаві уроки, веселі перерви, на екскурсії разом із класом, є час подякувати мудрим вчителям за правильні поради. Чим далі від нас шкільні роки, тим теплішими і ціннішими стають спогади про школу. І так прекрасно, що існує давня традиція — щороку на початку лютого збирати випускників різних років на вечір зустрічі у стінах рідної школи.  1 лютого 2014 року у Літківській ЗОШ І-ІІІ ст. ім. М.П. Стельмаха відбулася зустріч випускників. Випускники різних років завітали до школи на урочистий концерт, усім вчителям промовили вдячне слово за терпіння, за їх мудрість і доброту.  Колишніх учнів привітала директор школи Ганна Василівна Самойленко-Граждан, яка розповіла про основні досягнення нашої школи, побажала усім гарного настрою і теплого спілкування.
На жаль не всіх змогла зібрати рідна школа цього святкового вечора. І всі присутні в залі, схиливши низько голови вшанували хвилиною мовчання вчителів та учнів, яких уже немає серед нас.
Школа пишається своїми випускниками серед яких є талановиті лікарі та вчителі, робітники та бізнесмени, працівники культури, транспорту, зв'язку... А головне те, що стали вони хорошими людьми, виховують гарних щасливих дітей, не забувають дороги до рідної школи.
 До вітань долучилися учні школи, які подарували присутнім чудові вокальні номери . Кожен з випускників мав змогу звернутись із привітальним словом до рідних вчителів, а молодшому поколінню, дали кілька порад, настанов, поділились вже набутим життєвим досвідом.
 У своїх класах випускники з усмішкою на вустах згадували шкільні роки, дізнавались, як у кого склалося життя і звичайно ж ділилися планами на майбутнє. Ну що ж, юність, школа, однокласники – ці слова можна промовляти безконечно. Вкладаючи в них всю свою душу та безмежну ностальгію.
 Життя невпинно біжить, залишаючи прекрасні спогади, а пам’ять свято береже все найдорожче, дні, коли нам було 17, 15, 13….
Рідна школа завжди в душі кожного випускника, вона залишиться на все життя.
|
