Зустріч випускників минулих років

«ШКОЛА – ЦЕ НАША ІСТОРІЯ»…

     Відомий французький письменник Антуан де  Сент - Екзюпері  писав: «Всі ми родом з дитинства», а ми додамо – всі ми родом із Придесення – з мальовничого квітучого села Літки, оточеного пахучими луками, чарівним лісом, блакитними стрічками річок Десни і Любича.

     День зустрічі з юністю і дитинством, що може бути тривожніше! Щороку в першу суботу лютого, наша рідна Літківська ЗОШ І – ІІІ ступенів, яка гордо носить ім'я Михайла Панасовича Стельмаха, гостинно відчиняє свої двері і запрошує всіх на вечір – зустріч, на добру і щиру розмову.         

      Не звичним для всіх барабанним дробом розпочався вечір зустрічі випускників минулих років. Всі в один голос виконали урочисту пісню  - гімн України і у жалобі схилили голови за  всіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Пам’ять про  невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Ми не маємо права втратити, що здобули і здобувають для нас і майбутніх поколінь герої – патріоти, бо від найменшого поруху нашого серця, від нашої щирої молитви, від нашого труду залежить доля кожного з нас і цілої держави. Серед випускників нашої школи також є герої, які боронили Україну від російського окупанта на Майдані і на Сході України в зоні АТО: це брати Карпенки, Ташин Василь, Шило Сергій, Дасік Ігор,

    Школа – це наша історія, це дорогий і близький дім для кожного, хто в ній навчався. У другій частині святкового вечора колишні учні повернулися у ті незабутні роки юності, які залишаються в пам'яті кожного, як перше кохання, перші світанки, перші успіхи і перші невдачі. За ці роки школа стала справжньою родиною для кожного з них.

       Із квітами і подарунками злетілися до школи ювілейні роки. Пройшовши рідними коридорами кожен пригадав себе в юності. У спогадах випускників різних поколінь спливали яскраві моменти шкільного життя: «Дівчата: загадкові, красиві, екстравагантні, розумні і в міру серйозні. Улюблений  шкільний  предмет – зеркало. Люблять   вирішувати  важкі  задачі, головна  з  яких – в чому  завтра йти в школу? Своїх жертв добивають холодною   зброєю - гострими язичками і каблуками, якими володіють досконало… Також із  задоволенням виконують  вправи  по  стрільбі: немилосердно стріляють  очима  направо і наліво.  Хлопці:  високі,  спортивної  статури, елегантні,  надійні,  із дотепним почуттям  гумору. Улюблений  предмет – шкільна  перерва.  Люблять  вирішувати  складні  задачі – яку  б  придумати  причину,  щоб  завтра  не  піти   до  школи?  Також  із  задоволенням  люблять  смикати  дівчат  за  коси,  ховати  від  них  портфелі, натирати їх сніжками або крейдою». На таких, не змінних в усі часи, пріоритетах виросло не одне покоління школярів.

     Завжди будемо згадувати шкільного вчителя – вимогливого, але по – батьківські доброго. Це він, навчав нас першої літери і вмінню розуміти прекрасне, палкої любові до свого села і до своєї Батьківщини.

     Ми віримо – не впаде Україна! Скільки б вороги не топтали її – ми живемо і будемо жити, бо маємо в серці те, що не вмирає – велику любов до Батьківщини і віру в Бога. Слава Україні! Героям Слава!

     Шановні  вчителі - ветерани та випускники різних поколінь! Двері рідної школи для вас завжди залишаються відкритими.

Хай знає весь світ про казкову країну,

Де синєє небо та жовті поля.

Хай квітне щаслива моя Україна!

Найкраща, безцінна ,любима земля!

Хай мир і щастя панує у вашому домі,

Хай успіх вам буде в усьому завжди.

Хай Мати Божа вас оберігає від зла, недуги, горя і біди.